Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | П`ятниця, 26.04.2024, 17:47:03 |
Гутояцьковецький НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів, ДНЗ" | |
Вітаю Вас Гість |
|
Творчість
Цвіти, Україно!
Розкажу тобі я, Україно, Знай, що ти найкраща на весь світ! Не зашкодять будь-які руїни – В тебе зацвітає гарно цвіт!
Від твого духмяного повітря Весело щебечуть пташечки, На сопілках вправно грають діти І летять над горами качки.
Навіть в час війни ти розквітаєш, Україно мила, ти цвіти! Я тебе люблю, ти добре знаєш, Бо любові нас навчила ти! Іванна Александрюк
Аліна Берчук Ой, Морозець, Морозець Ой, Морозець, Морозець, Невеликий ти мудрець! Просишся до хати, Хочеш з нами грати. Мама не пускає, Двері зачиняє: Віє завірюха І скубе за вуха. Друже наш Морозе! В ліс іди морозить, Бо ж не варто грітись – Можеш розтопитись! Ой, Морозе, друже, Шкода тебе дуже: В тебе на ялинці Не висять гостинці. Сумно виглядає, Нас Мороз чекає, Дивиться в віконце На ялинку-сонце. Новий рік
Новий рік, Новий рік Скоро стане на поріг, Ми його чекаємо, Довго виглядаємо. Дід Мороз, Дід Мороз, Принеси до нас мороз! Хай цілує щічки І жене до річки: Ковзани ржавіють, Бігати воліють! На кризі візерунки – Найкращі подарунки! До Миколая Чесно, ми слухняні діти! Миколай у всьому світі Ходить ввечері хатами І питає в тата й мами, Що ми доброго робили, Чи дарунки заслужили. Добрий отче Миколаю! Прошу я тебе, благаю: Подаруй і мамі з татом Подарунки, як малятам! Хай потішаться хоч раз: Добре виховали нас!
Після холодної зими шпаки повертаються на Батьківщину. Вони не бояться ні холодного повітря, ні дощу, ні снігу, який ще може пролітати з дощем, ні бурі. Їм дуже хочеться повернутись до своїх шпаківень, де тепле гніздо, де вони виховують своїх діток. Шпаки – це невеличкі гарні птахи з блискучим пір’ячком. Вони сильні й витривалі. Шпаки перелітають океан, щоб пережити холодну зиму! Коли в нас настає весна, вони це відчувають і повертаються назад. Шпаків називають ще провісниками весни. Тож ми чекаємо, що вони на своїх крилах принесуть нам весну. Ярослава Лавренюк, учениця 6 класу
Весна
Весна красива, як матуся рідна. Весна прекрасна, як любов всесвітня. Весна – як ластівка весела, як соловейко голосний. Зима кінчається – весна іде І радість всім вона несе. І гай уже зазеленів, і річечка розтала, Сади вишневі зацвіли – весна настала! Андрій Рудницький
Працьовита родина На зеленому горбочку біля тину Дерев’яна є хатина – працьовита в ній родина. Тільки сонечко прокидається, Кожна бджілка працьовита збирається. Дивні комашки! П’ять очей вони мають, Білий, жовтий і синій колір розрізняють. Цілий день вони літають, Усі квіти оглядають. Усі квіти навесні і влітку Повертають до бджіл голівку. Бджілки солодкий нектар збирають, З нього смачний мед виготовляють. В цій родині працювати звикли всі: І дорослі, і малі. Ледарів бджілки не поважають, Трутнями їх називають. Голова в бджолиній сім’ї – матка. І хоч по мед вона не літає, Дуже відповідальну роботу має. Маляток у вулику доглядає. Найменші бджілки у вулику прибирають. Найстарші – воду доставляють. Бджілки-розвідниці нектар шукають І, танцюючи, подружок скликають. Дружно працюють у родині ці Бджілки – справжні молодці! Комашок цих треба шанувати І в ставленні до праці з них приклад брати.
|