Сьогодні 71-ша річниця депортації кримських татар
До злочину депортації Росія йшла два століття. Поступово витискувала з півострова і розсіювала по світах корінних мешканців та руйнувала пам’ятки, що нагадували б про їх існування – аж до майже суцільного перейменування сіл і містечок.
Утім, так і не вдалося перекреслити той факт, що саме тут, у Криму, зі скіфів, сарматів, аланів, греків, готів, половців, печенігів та турків сформувалися як народ кримські татари. Та в 1783 році Крим «приєднала» до себе Росія, відтоді корінних жителів ставало все менше. На початок XVIII століття з 467 тисяч населення Криму 95 відсотків були кримські татари. А в 1864-му тут уже було 28 відсотків росіян, у 1920 р. – 44, а в 1995 р. – 71 відсоток! Голод 1921-1922 років забрав життя близько 76 тисяч кримських татар. У період «колективізації» 30 тисяч кримськотатарських «куркулів» були знищені або вислані.
У роки «великого терору» 1937-39 років розстріляно провідних інтелектуалів і тисячі вчителів, лікарів, селян... А потім був 1944-й...
Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни попри те, що представники кримськотатарського народу воювали в лавах Червоної Армії і навіть брали участь у партизанському русі. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. Кримські татари вимагають визнати депортацію геноцидом.
Операція з депортації почалася рано-вранці 18 травня 1944 року і закінчилася о 16:00 20 травня. Для її проведення були задіяні війська НКВС кількістю понад 32 тисячі осіб.
Під час головної хвилі депортації було виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж – до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.
Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.
Протягом 2014 року понад 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами т.зв. «Республіки Крим».
В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.
В Україні заплановано низку заходів до 71-ї річниці депортації кримськотатарського народу. І в Гутояцьковецькій школі учні і вчителі підтримали соціальну кампанію «Ми всі – кримські татари». 18 травня Лілія Гільовська для учнів 5-9 класів провела урок-реквієм «Крим: шлях крізь віки», який завершився переглядом художнього фільму «Хайтарма».
| 
