Незабутня
поїздка до Львова
Тільки-но пригріло весняне сонечко, люди згадали, що потрібно радіти життю
і пізнавати нове. А що може бути кращим за нові враження? Тільки нові враження
у приємному товаристві!
Така гарна думка осінила світлі голови наших батьків – членів батьківського
комітету Гутояцьковецької ЗОШ І-ІІ ступенів – і вони організували поїздку до
Львова. На екскурсію до славного міста
Лева поїхали творчі діти – активні учасники художньої самодіяльності і
різноманітних конкурсів, які проводяться у школі. Також були запрошені вчителі
і друзі шкільної громади.
Особисто я вперше була у Львові. Це старовинне місто вразило мене величною
красою архітектури, романтичністю вузьких вулиць із дзвінкою бруківкою та
привітністю мешканців. Чемні львів’яни із задоволенням спілкувалися з туристами і радили, що варто
побачити у їхньому прекрасному місті.
Насамперед ми піднялися на Замкову гору. Подолавши безліч сходинок
спіральної доріжки, опинились на 400-метровій висоті «Високого Замку», звідки
увесь Львів було видно, як на долоні. Краса цього міста засліплювала очі! І
тільки коли повертались, помітили безліч написів, залишених закоханими, та
колодки, які скріплювали кохання. 
За декілька годин неможливо побачити усі пам’ятки, відвідати всі визначні
місця, адже на кожному кроці у Львові пам’ятники архітектури і скульптури,
музеї та храми, історичні або просто цікаві
місця. Та ми і не намагались! Ходили містом, милуючись і дивуючись, та
зробили висновок, що символами Львова по праву можна визнати каву, шоколад і,
звичайно, левів. Спробували позмагатися, хто більше нарахує зображень цих царів
звірів. Кажуть, їх тут більше трьох тисяч, виконаних у камені, бронзі, гіпсі чи
склі. Найбільше нам сподобався Кавовий Лев, розміщений перед входом до кав’ярні
«Золотий Дукат». Скільки ж у Львові тих кав’ярень! Здається, все повітря
просочене ароматом кави! Тож просто
неможливо було не завітати до «Львівської копальні кави», де просто на очах у
відвідувачів смажились кавові зерна. І навіть якщо ти не полюбляєш цей чудовий
напій, обов’язково придбаєш хоч декілька зернин у якості сувеніру. 
Та якщо дорослі не могли відірватися від кави, то діти надовго застрягли у
«Майстерні шоколаду». На першому поверсі можна було спостерігати за самим
процесом виробництва, правда, тільки за склом. Це дивовижне видовище! А три поверхи майстерні були переповнені шоколадними
виробами ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду: фігурки, плитки,
цукерки – насипом і в коробках, кошиках, на вітринах і столах. Очі розбігалися
від асортименту! Ми не втрималися, аби не скуштувати хоч декілька: трюфелі з
різноманітними смаками, цукерки з марципаном, кремовими начинками, горішки в
шоколаді… Я закохалася! Справді, це єдина майстерня, що виготовляє почуття. 
Побачили ми дуже багато, всього і не опишеш. Найперші місця у рейтингу
наших вподобань посіли Домініканський собор, площа Ринок, пам’ятник Івану
Федорову – першому книгодрукареві, музей-аптека,
Оперний театр, кнайпа «Криївка». 
У другій половині дня ми потрапили до аквапарку «Пляж» – найбільшого у
Західній Україні. Збулися наші мрії! Басейни з теплою водою, струменевий масаж, різноманітні водні
атракціони були у нашому розпорядженні. Ми плавали, пірнали, з’їжджали з гірок
(їх аж дев’ять, дуже крутих і екстремальних!), плюскались у дитячому басейні з «Плаваючим
вужиком» та «Грибочком». Я не спинялась ні на хвилинку, бігаючи наверх сходами,
щоби вкотре полетіти донизу в «Чорній трубі», «Камікадзе», «Воронці» чи на
котрійсь з інших гірок – хотіла спробувати відчути на собі весь екстрим!    
Зовсім не хотілося нам повертатися додому, до буденності. Ця екскурсія –
найкраща подія в моєму життя за останні роки. Але тепер я точно знаю, про що
мріяти: про наступну поїздку до славного міста Лева!
Марина
Падитель,
учениця
6 класу Гутояцьковецької ЗОШ І-ІІ ступенів |
