Цунамі (в перекладі з японської - «хвиля в порту») - це довгі хвилі, що виникають через струсу води в океані або іншому водоймищі. Причиною більшості цунамі є сильні підводні землетруси. У результаті землетрусу поширюється кілька хвиль, і перша не завжди найсильніша. Більше 80% цунамі виникають на периферії Тихого океану.
При середній глибині 4000 метрів швидкість поширення - 200 м с або 720 км/год. У відкритому океані висота хвилі рідко перевищує один метр, а довжина хвилі (відстань між гребенями) досягає 500-1000 кілометрів, і тому вони не несуть небезпекиі для судноплавства.
При виході хвиль на мілководдя, поблизу берегової риси, їх швидкість зменшується, а висота збільшується. Біля берега цунамі може досягати декількох десятків метрів. Найбільш високі хвилі, до 30-40 метрів, утворюються біля крутих берегів, в клиноподібних бухтах і у всіх місцях, де може статися фокусування. Райони узбережжя із закритими бухтами є менш небезпечними. Цунамі зазвичай проявляється як серія хвиль, тому що хвилі довгі, то між приходами хвиль може проходити більше години. Саме тому не варто повертатися на берег після відходу чергової хвилі, а варто почекати кілька годин.
Серед причин утворення цунамі слід виділити наступні:
Підводний землетрус (близько 85% усіх цунамі). При землетрусі під водою утворюється вертикальне переміщення дна: частина дна опускається, а частина підводиться. Поверхня води приходить в коливальний рух по вертикалі, прагнучи повернутися до початкового рівня, - середнього рівня моря, - і породжує серію хвиль.
Далеко не кожний підводний землетрус супроводжується цунамі. Цунамігенним (тобто тим, що породжує цунамі) зазвичай є землетрус з неглибоко розташованим вогнищем. Проблема розпізнавання цунамігенності землетрусу досі не вирішена, і служби попередження орієнтуються на магнітуду землетрусу.
Зсуви. Цунамі такого типу виникають часто (близько 7% усіх цунамі). 9 липня 1958 в результаті землетрусу на Алясці в бухті Літуйя виник зсув. Маса льоду і земних порід обрушилася з висоти 900 м. Утворилася хвиля, що досягла на протилежному березі бухти висоти більше 500 м. Подібного роду випадки дуже рідкісні і, звичайно, не розглядаються як еталон. Але набагато частіше відбуваються підводні зсуви в дельтах річок, які не менш небезпечні.
Вулканічні виверження (близько 5% усіх цунамі). Великі підводні виверження мають такий же ефект, що і землетруси. При сильних вулканічних вибухах утворюються не тільки хвилі від вибуху, але вода також заповнює порожнини від виверженого матеріалу або навіть кальдеру в результаті чого виникає довга хвиля.
Класичний приклад - цунамі, що утворилося після виверження вулкана Кракатау в 1883 році. Величезні цунамі від вулкана Кракатау спостерігалися в гаванях всього світу і знищили в цілому 5000 кораблів, загинуло 36 тисяч осіб.
Людська діяльність. У наш вік атомної енергії у людини в руках з'явився методи викликати струси, раніше доступні лише природі. У 1946 році США зробили в морської лагуни глибиною 60 м підводний атомний вибух з тротиловим еквівалентом 20 тис. тонн. Хвиля, що виникла від цього, на відстані 300 м від вибуху піднялася на висоту 28,6 м, а в 6,5 км від епіцентру ще сягала 1,8 м.
Але для далекого розповсюдження хвилі потрібно витіснити або поглинути деякий об'єм води, і цунамі від підводних зсувів і вибухів завжди несуть локальний характер.
Падіння метеорита чи астероїда може викликати величезне цунамі, тому що, маючи величезну швидкість падіння, дані тіла мають також колосальну кінетичну енергію, яка буде передана воді, наслідком чого і утвориться хвиля. Так, падіння метеорита 65 млн років тому теж викликало цунамі, відкладення якого знайдені на території штату Техас.
Вітер може викликати великі хвилі (приблизно до 20 м), але такі хвилі не є цунамі, так як вони короткоперіодичні і не можуть викликати затоплення на березі. Однак можливе утворення метео-цунамі при різкій зміні тиску або при швидкому переміщенні аномалії атмосферного тиску. Таке явище спостерігається на Болеарських островах і називається Ріссага.
Може бути незрозумілим, чому цунамі висотою кілька метрів є настільки катастрофічнимм, в той час, як хвилі тієї ж висоти, що виникли під час шторму, до жертв і руйнувань не приводять? Можна назвати кілька чинників, які призводять до катастрофічних наслідків:
- Висота хвилі біля берега у випадку цунамі, взагалі кажучи, не є визначальним фактором. Залежно від конфігурації дна біля берега, явище цунамі може пройти зовсім без хвилі, у звичайному розумінні, а як серія стрімких припливів і відливів, що також може привести до жертв і руйнувань.
- Під час шторму в рух приходить лише приповерхневих шар води, під час цунамі - вся товща. І на берег при цунамі вихлюпуються набагато більші маси води.
- Швидкість хвиль цунамі, навіть біля берега, перевищує швидкість вітрових хвиль. Кінетична енергія у хвиль цунамі набагато більша.
- Цунамі, як правило, породжує не одну, а кілька хвиль. Перша хвиля, не обов'язково найбільша, змочує поверхню, зменшуючи опір для подальших хвиль.
- При штормі хвилювання наростає поступово, люди зазвичай встигають відійти на безпечну відстань до приходу великих хвиль. Цунамі приходить раптово.
- У перекладі з японської, цунамі - «хвиля, що заливає гавань». Сила цунамі може зрости в гавані - там, де вітрові хвилі послаблюються, а отже, житлові споруди можуть стояти біля самого берега.
- Відсутність у населення елементарних знань про можливу небезпеку. Так, під час цунамі 2004 року, коли море відступило від берега, багато місцевих жителів залишалися на березі - з цікавості або з бажання зібрати рибу, що залишилася. Крім того, після першої хвилі багато людей поверталися до своїх домівок - оцінити збиток, або намагатися знайти близьких, не знаючи про подальші хвилі.
- Система оповіщення про цунамі, хоч і існує в природі, є не скрізь, і працює не завжди.
Цунамі в Японії http://youtu.be/3rwzI8srEZM
Джерело: http://wiki.shodennik.ua/view.aspx?group=17383&title=%u0426%u0443%u043d%u0430%u043c%u0456 |
