Історія фентезі

Фентезі (від англ. Fantasy - «фантазія») - жанр фантастичної літератури, заснований на використанні міфологічних і казкових мотивів. Твори фентезі найчастіше нагадують історико-пригодницький роман, дія якого відбувається у вигаданому світі, близькому до реального Середньовіччя, герої якого стикаються з надприродними явищами та істотами. Найчастіше фентезі побудовано на основі архетипічних сюжетів.

На відміну від наукової фантастики, фентезі не прагне пояснити світ, в якому відбувається дія твору, з точки зору науки. Сам цей світ існує гіпотетично, часто його місце розташування щодо нашої реальності ніяк не обмовляється: чи це паралельний світ, чи інша планета, а його фізичні закони можуть відрізнятися від земних. У такому світі може бути реальним існування богів, чаклунства, міфічних істот (дракони, ельфи, гноми, тролі), привидів і будь-яких інших фантастичних сутностей. У той же час принципова відмінність чудес фентезі від їх казкових аналогів в тому, що вони є нормою описуваного світу і діють системно, як закони природи.

Почнемо з цікавого зауваження. Не багатьом з вас, можливо, відомо, що народженням жанру фентезі вважається середина століття XXго. Проте, це не означає, що жанр почав своє формування в цей час, дорогу до законного народження фентезі письменники, захоплені життям в інших світах, почали задовго до.

Що ж за загадкова історія передувала народженню фентезі, чому саме ця історія не називається історією формування жанру, як пов'язані ці два явища?

Епічна колискова

Негода, вітер... Десь, в глибині невеликої, нагрітої теплом багаття печери, де тепло і сухо, з запалом у голосі старі люди розповідають своїм одноплемінникам дивовижні історії про звершення всемогутніх богів, про крутійство і витівки божків малих, та про пригоди роду людського.

Вже в ті далекі часи, в міфах, переказах, епосах герої вирушали на пошуки (англ. quest). Ось де криється початок такої незамінною для фентезі жанру традиції - будувати розповідь на виконанні героєм якогось квесту, завдання, як зараз нерідко говорять. У фентезі книгах герої вирушають на пошуки, на завоювання, метою яких є реалізація поставленого завдання, набуття сенсу, встановлення порядку.

 Вже в ті часи сивочолі старці, доповнюючи і преукрашуючи свою розповідь, заклали прекрасну основу для появи і розвитку дивовижних істот фентезі-бестіарію (циклопи, демони, сатири, перевертні та безліч інших). Вони народжувалися, формувалися, доповнювалися, будучи переданими з уст в уста древніми казкарями.

Так, зароджуючись в міфах Стародавньої Греції, Шумера, стародавніх епосах цікаво і яскраво проводило своє дитинство фентезі, поки не стало досить дорослим, щоб говорити про честь, доблесть, любов.

Славна юність

Пізніше, наслухавшись міфів і казок про подвиги славних героїв, взялися і люди до подвигів і пригод.

Так з'являються відомі всім нам Легенди про короля Артура і Лицарів Круглого столу, в центрі оповідання яких - людина-герой, що володіє небаченою силою, самотушки здатна погубити полчища ворогів (і чим більше виходило в оповідання орд, тим більше подобалася розповідь), людина, від якої нерідко залежить доля його народу.

В силу таких обставин, на початок першого тисячоліття нашої ери приходиться активний розвиток героїчної літератури, епічних балад героїчної тематики, починають зародження середньовічні романи. Славні воїни не тільки зміцнили у фентезі дух битви, пригоди, а й наділили її деякими людськими якостями: доблестю, самопожертвою, честю, любов'ю; негативними: користолюбством, жадібністю, гнівом, та ін.

Віра

Пізніше, зрозумівши всю важливість захоплення людьми цими текстами та намаганням їх наслідувати, Християнська Церква наділяє твори героїчного характеру нової підгрунтям. Герої отримують чітке розпорядження відправлятися на пошуки святих реліквій, жертвують життям заради Гробу Господнього, Святого Грааля, а молоді хлопці, наслухавшись вдосталь історій про подвиги в Ім'я Господа, поповнюють ряди Святих Хрестоносців і в серцях своїх возвеличують Силу Господню. Так, зберігши в собі впливову силу казки, молоде фентезі в образі лицарської балади, повертає людську увагу, хоча б і частково, до боротьби Сила Добра і Зла.

Саме розповідь, дія якої відбувається у світі, відмінному від нашого, в іншому світі, буде однією з важливих рис жанру фентезі. Як і гуманність, волання до святих людських цінностей, яким навчала людей віра.

Любов

У той самий час, геніальний французький поет Кретьєн де Труа (1135 - 1183-й), автор роману "Ланселот - Лицар Воза" («Ланселот, чи Лицар на возі»), звернув свою увагу на неприпустимо малу роль жінки - коханої, у лицарському романі. Дійсно, коло творів, уже доступних тоді де Труа, відрізнявся своїм майже споживчим ставленням до представниць прекрасної статі. Жіноча любов порівнювалася з трофеєм, яким успішний герой мав право володіти. Відповідно, числом спожитих трофеїв вимірювалася певна сторона слави героя. Кретьєн де Труа навчив предків сучасного фентезі розуміти святість кохання жінки, любові чистої, непорочної, прославив подвиг в ім'я коханої жінки.

Друзі Героя в творах де Труа стають його побратимами по квесту, отримують ролі не менш важливі, ніж роль самого героя. Відбувається це в противагу вже усталеної в той час традиції робити акцент на діях лише одного героя, в той час як оточуючі персонажі непомітні і лише іноді миготіли на його шляху.

Так фентезі знаходить одну з найважливіших для жанру рис - наявність побратимів по квесту.

Натхнення

І ось, в 1485 році народився перший твір, який з невеликими поступками вже можна віднести до жанру фентезі. Це легендарна "Смерть Артура" Томаса Мелорі. Можна сказати, що це перша книга фентезі, слава якої триває донині. "Смерть Артура" ввібрала в себе всі основні тенденції та канони творів-фантазії, які склалися на той час.

Занепад

Як відомо, на місце всякого натхнення рано чи пізно повинен приходити занепад, період, потрібний для відпочинку, та для плекання складових нового натхнення. Фентезі-жанр не був винятком і незабаром, після свого першого тріумфу, пішов на відпочинок.

Період спокою припав на той час, коли силу став набирати розвиток індустріальних технологій. Людський розум пустився в мрії про майбутні можливі досягнення, в запаморочливі помисли про ймовірність виходу у відкритий космос, вивченні Всесвіту своїми очима. Ці ідеї полонили уми людей, буквально не залишаючи часу на звернення до світів казки, до фентезі-світів.

Відповідно, сприятливе підгрунтя для розвитку отримує фантастична література, яка задовольняє ненаситний розум індустріально мислячої людини.

І лише кілька представників продовжує писати в цьому стилі, народжуючи нові сіти та пригоди. Проте, досі не можна визначити точно, чи можна віднести твори, наприклад, Френка Баума, Льюїса Керолла до фентезі-напряму, або коректніше залишити їм звання "казка".

Золота зрілість. Розквіт

Початок зрілості фентезі прийшовся на 1930 рік і позначився появою світу Конана-Варвара ("Цикл про Конана"), воїна, що не знає страху і невдачі, народженого фантазією нікому тоді не відомого американця Роберта Говарда.

Ось вона, ще одна незамінно важлива риса книг фентезі - вигаданий світ - була додана Робертом Говардом. У зв'язку з цим, багато шанувальників жанру вважають саме Говарда родоначальником фентезі.

Однак, популярність історій про Конана-варвара, яка стрімко зросла, так стрімко і впала. На світ вийшов "Хоббіт". У 1937 році знайомить з ним читача професор Джон Рональд Роуел Толкієн. Книга отримала репутацію дитячої казки. Занадто легким і наївним здався стиль викладу "Хоббіта". Зате в серцях людей, що відносяться до фентезі з повагою, книга посіла дуже важливе місце та стала дуже шанованою.

І ось чере 17 років, в 1954 році професор Джон Рональд Руел Толкієн знайомить світ зі своєю чудовою трилогією "Володар Кілець". Ця подія стає, мабуть, найважливішою для жанру фентезі. Саме "Володар Кілець" набуває значення останньої вирішальної риси в оформленні жанру. Завдяки своєму чарівному дару бачити і відчувати фантазію, Толкієн підводить підсумок багатовікової історії становлення фентезі, починаючи від самого скандинавського міфу, вивченню якого професор присвятив роки свого життя.

Через глобальне узагальнення, систематизацію, німецьких, кельтських, грецьких міфів, закладених в літературу-фантазію традицій біблійного і рицарського характеру, Толкієн підводить суть створюваного ним фентезі-світу мало не до межі самостійної міфосистеми. Використовувані професором в оповіданні сюжетні прийоми, раси і елементи фентезійного світу набувають характеру архетипів, починають запозичуватися іншими письменниками.

Завдяки Толкієну, з великою силою почав зростати інтерес, що проявляється до фентезі-літератури. Безліч і безліч письменників зважилися присвятити своє життя світу фентезі. Це і Майкл Муркок, Роджер Желязни, Роберд Аспрін, Урсула Ле Гуїн, Стівен Р. Дональдсон, Крістофер Паоліні та безліч інших.

Різновиди фентезі

1. Героїчне фентезі.

Вперше термін Sword & Sorcery був застосований в 1960 році Фріцем Лейбером, хоча канони жанру були закладені набагато раніше. У нас же, S&S більше відоме як «героїчне фентезі». До особливостей класичного S&S можна віднести відсутність ретельно проробленого внутрішнього світу персонажів і заплутаних морально-психологічних сюжетних колізій, акцент робиться на барвисті описи химерних локацій і дії героїв, традиційно захоплюючі, хвилюючі і героїчні.

     Роберт І. Говард - серія творів про Конана-варвара

     Марія Семенова - «Волкодав»

     Нік Перумов - цикл «Літописи розлому»

2. Детективне фентезі

Основою даного жанру, створеного на стику детектива і фентезі є пригоди служителів закону, захищають і встановлюють справедливість.

     Глен Кук - Пригоди Гаррета

3. Епічне фентезі

Твори цього жанру витримані в масштабному дусі. У творах, написаних у стилі епічного фентезі, зазвичай описується тривала боротьба героїв з ворогом, що стоїть на стороні зла і володіє надприродними силами. Події таких творів зачіпають весь описуваний фантастичний світ, де відбуваються масштабні війни, а в завдання героїв входить порятунок світу або, як мінімум, значної його частини. Для піджанру характерні багатотомні епопеї з описами битв і походів. Центральною ниткою сюжету зазвичай є квест (місія) головного героя і його друзів, який може тривати протягом багатьох томів. Оскільки герої займають у конфлікті певну сторону умовного добра, що бореться зі злом, часто (хоча й не обов'язково) герої чітко діляться на позитивних і негативних.

     Дж. Р. Р. Толкін - трилогія «Володар кілець»

      К. С. Льюїс - цикл романів «Хроніки Нарнії»

     Анджей Сапковський - цикл «Відьмак»

     Джордж Мартін - «Пісня льоду і полум'я»

4. Темне фентезі    

Темне фентезі (англ. dark fantasy - буквально «темне» або «похмуре» фентезі) - піджанр, що знаходиться на стику між готикою і фентезі. Головна відмінність від готики в тому, що дія відбувається у фантастичному світі, що нагадує Середньовіччя.

     Глен Кук - «Чорний загін»

     Стівен Кінг - «Темна Вежа»

5. Ігрове фентезі

Ігрове фентезі натхненне рольовими іграми і дія його відбувається у всесвіті, створеного редакторами для настільних і комп'ютерних ігор, інколи є новелізація їх сюжету. Твори «ігрового» фентезі можуть мати будь-які ознаки інших піджанрів, але головною особливістю піджанру є концентрація уваги на квесті групи героїв, стилізованої під партію з рольових ігор. У таких творах діють закони і правила, прописані для сеттинга - наприклад, в частині застосування чарівниками заклинань.

     Роберт Сальваторе - книжкові серіали по всесвіту Forgotten Realms («Темний Ельф»)

6. Історичне фентезі

Цей піджанр тісно пов'язаний з альтернативною історією. Дія звичайно відбувається в минулому, на тлі відомих історичних місць, подій або епох, але з додаванням таких елементів фентезі, як магія або міфологічні істоти.

     Анджей Сапковський - «Сага про Рейневана»

7. Дитяче фентезі

Фентезі спеціально "полегшене" для дітей.

     Джоан Роулінг - Гаррі Поттер

     Клайв Льюїс - Хроніки Нарнії

8. Міське фентезі

Фентезі, де дія розгортається в сучасному місті і де місто відіграє істотну роль в сюжеті і атмосфері твору.

     Сергій Лук'яненко - Нічний і решта «Дозорів»